Головою Ради став перший заступник голови облдержадміністрації Ростислав Замлинський. Заступниками голови Ради обрали начальника Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолія Дейнеку, а також доктора технічних наук, завідувача кафедри технологій меблів і виробів з деревини Національного лісотехнічного університету України Ореста Кійка.

Своє перше засідання Рада розпочала із обговорення стратегічних підходів щодо підвищення ефективності роботи галузевих інституцій, ресурсоефективності, стану використання лісових ресурсів та розвитку лісового господарства області. Голова Ради наголосив, що для ефективної роботи Ради лісового сектору упродовж місяця слід напрацювати інформаційну довідку про роботу галузевих підприємств за останні 10 років, а також здійснити аналіз цін у розрізі асортименту сировини, що реалізується переробникам на аукціонних торгах.

Володимир Воробей, директор Кластеру ДОМВ, зауважив: “У лісовому секторі Львівської області відсутнє чітке бачення пріоритетів розвитку та виділення пріоритетних галузей для залучення іноземних інвестицій у галузі. Нам необхідно визначити та описати критерії входу на ринок лісового сектору іноземними інвесторами.”

До наступного засідання Ради лісового сектору, проведення якого заплановане на 11 листопада 2016 року, передбачено виконати такі завдання:

• запросити на чергове засідання Ради лісового сектору представників Асоціації банків Львівщини;
• з’ясувати проблеми суб’єктів ринку деревообробної галузі щодо отримання ресурсу деревини;
• підготувати інформаційну довідку щодо розвитку лісового господарства Львівської області 2006-2016 років;
• спільно з профільними асоціаціями з’ясувати, яка існує потреба у деревині і баланс лісових ресурсів;
• спільно з Львівською товарною біржею з’ясувати, яка деревина не користується попитом на ринку;
• провести аналіз цінової політики на ринку деревини в тому числі на міжнародних біржах;
• з’ясувати та надати членам Ради інформацію щодо діючих та проектів нормативно-правових актів, які регулюють діяльність у  лісовому секторі економіки;
• з’ясувати, кількість деревини, яку використовують котельні для опалення житлових та нежитлових приміщень, а також кількість даних котелень, які використовують деревину для опалення.

Зі своєї сторони Кластер ДОМВ запланував проведення зустрічей з представниками регіонального галузевого бізнесу для з’ясування найбільш проблемних питань в секторі, які стримують підвищення доданої вартості з деревини та ефективності використання ресурсів, доступ до сировини тощо.

З текстом протоколу першого засідання Ради можна ознайомитись за посиланням.

Рада лісового сектору була створена за ініціативи Кластеру ДОМВ та Національного лісотехнічного університету України, а голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка своїм розпорядженням від 13 травня 2016 року створив Раду лісового сектору Львівської області. Рада лісового сектору – це дорадчий орган при облдержадміністрації, метою якої є формування платформи на рівні області для узгодження підходів до використання лісових ресурсів.

Кластером ДОМВ підготовлено пропозиції до порядку денного, ключовими питаннями якого бачимо: підвищення доданої вартості з деревини, іноземні інвестиції до лісового сектору, еколого-економічні бар’єри сталого розвитку, інструменти підвищення компетенцій учасників сектору, а також визначення ролі регіональних ЗМІ у лісовому секторі регіону.

За детальнішою інформацією щодо засідання Ради звертайтесь до координатора проектів Кластеру ДОМВ:

vp@ppv.net.ua
+38 067 370 78 56
Володимир Попович

Громадські активісти та представники органів місцевого самоврядування обговорять результати конкурсу «Громадська дія проти корупції у Львівській області», розглянуть кейси по роботі з органами місцевого самоврядування для зменшення корупції. Володимир Попович, координатор проектів Кластера ДОМВ, розповідатиме про досвід громадської дії зі зменшення рівня корупції у лісовому секторі Львівської області за результатами проекту “Прозорі лісозаготівлі”.

Детальну програму можна переглянути тут.

Якщо бажаєте взяти участь, то необхідно заповнити реєстраційну форму до 12:00 29 серпня.

В рамках реалізації Програми департаментом економічної політики облдержадміністрації укладено Генеральні угоди про співробітництво з  АТ “Ощадбанк”, ПАТ “Кредобанк” та ПАТ АКБ “Львів”.

Для участі у конкурсі суб’єктам малого підприємництва необхідно подати в департамент економічної політики облдержадміністрації інвестиційні проекти, які повинні містити наступні розділи:

• вид діяльності, виробничі можливості, кадровий потенціал, фінансово-господарська стійкість;
• конкретний напрямок використання кредитних коштів;
• очікуваний приріст виробництва і реалізації продукції (товарів) у результаті реалізації проекту;
• очікуване зниження собівартості виробництва і продукції у результаті реалізації проекту;
• очікувані нові ринки збуту продукції за межами області і країни.

Загальний обсяг інвестиційного проекту не повинен перевищувати 15 сторінок.

Основними вимогами до претендентів на отримання відшкодування частини відсоткової ставки за кредитами за рахунок коштів обласного бюджету є:

• здійснення господарської діяльності не менше 24 місяців;
• здійснення господарської діяльності у межах тих видів діяльності згідно з КВЕД 2010, що підпадають під перелік усіх груп Розділу 16 “Оброблення деревини та виготовлення виробів з деревини та корка, крім меблів; виготовлення виробів із соломки та рослинних матеріалів для плетіння”, Розділу 31 Групи 31.0 “Виробництво меблів” (крім класу 31.03 “Виробництво матраців”) та усіх груп Розділу 10 “Виробництво харчових продуктів”;
• відповідність положенням Господарського кодексу в частині визначення суб’єкта малого підприємництва.

Детальні умови участі у конкурсні інвестиційних проектів розвитку малого бізнесу зазначені в положеннях Програми, яка розміщена на офіційній інтернет-сторінці Львівської обласної державної адміністрації. Крім цього детальну інформацію щодо умов участі у конкурсі можна отримати за адресою: м. Львів, вул. Винниченка, 18, каб. 427, контактні телефони: 299-92-51, 261-25-88.

Зазначені документи учасникам конкурсу необхідно подати в департамент економічної політики обласної державної адміністрації в термін до 27 вересня 2016 року за адресою: м. Львів, вул. Винниченка, 18, каб. 427.

З запитаннями можна звертатися до Володимира Поповича, координатора проектів Кластеру ДОМВ ( +38 067 370 78 56 або vp@ppv.net.ua).

Голова Львівської ОДА Олег Синютка, зазначив, що серед мешканців області існує велика напруга щодо вирубки лісів, саме тому ініціатива Міжнародного фонду «Відродження» на Львівщині втілюватиме проект з підсилення співпраці влади, правоохоронців та громадськості щодо контролю у лісовій галузі.

Підписантами Меморандуму стали сім сторін: Кластер деревообробки та меблевого виробництва, Дунайсько-Карпатська програма WWF в Україні, Національний лісотехнічний університет України, Львівська обласна державна адміністрація, Львівська обласна рада, Львівське обласне управління лісового та мисливського господарства та Державна екологічна інспекція у Львівській області.

Віримо, що задекларовані у Меморандумі ініціативи дозволять громаді області та експертному середовищу налагодити більш ефективну та злагоджену взаємодію для боротьби з корупцією у всіх сферах лісового сектору регіону.

18 травня у Львові дискутували та обмінювалися досвідом понад 80 учасників з різних країн в рамках завершальної конференції дворічного європейського проекту RERAM. Сприяння надійному партнерству між підприємствами, організаціями підтримки

Економія ресурсів, сировини і енергії мають важливе значення для компаній задля підвищення їхньої конкурентоспроможності та зменшення шкідливого впливу на довкілля. Фінансований 7-ю Рамковою Програмою Європейської Комісії проект RERAM націлений на пошук практичних рішень для місцевих деревообробних малих і середніх підприємств в країнах Європейської політики сусідства, зокрема й України. В рамках проекту RERAM менеджери компаній навчалися модернізації виробництв для забезпечення сталості, як результат експертами було розроблено програму навчання підприємств з ефективного використання ресурсів.

Більше 20 деревообробних компаній взяли участь і отримали корисні знання про те як поліпшити ефективність свого бізнесу з точки зору його екологічності. Треновані фахівці та аудитори розглядали для кожного виробництва індивідуальні варіанти удосконалення процесів та навчання персоналу. В підсумку дворічної роботи експерти RERAM розробили методичні рекомендації, які згодом будуть розміщені на сайті проекту.

Д-р Уве Кіс з Міжнародного Інституту Лісу і Деревини в Німеччині, координатор проекту RERAM, вказує на користь результатів для кожного підприємства: “Менше витрачених ресурсів з однаково хорошим результатом завжди призводить до меншої кількості виробничих витрат і високого рівня захисту довкілля. RERAM показав, що ефективність використання ресурсів дає реальну можливість до розвитку для лісового сектору в Східній Європі. Це завжди безпрограшна ситуація для компаній, а безпечне довкілля – в цілому для нашого суспільства “.

Сьогодні на деревину як поновлюваний ресурс зростає попит на ринку, що призводить до все більш нестійкого характеру експлуатації лісів, особливо в країнах Східного партнерства. Збереження природних лісових ресурсів та сприяння сталому використанню деревної сировини є однією з сьогоднішніх грандіозних соціальних проблем. Професор Національного лісотехнічного університету України д-р Орест Кійко, підкреслює важливість ефективної співпраці компаній, вчених і влади: “Сектор лісового господарства України сьогодні потребує спільної ініціативи, в тому числі всіх сторін, задіяних в лісовій, деревообробній та меблевій промисловості. Проект RERAM заклав хороший фундамент і продемонстрував, що важливо зміцнити внутрішній потенціал до зростання в малих та середніх підприємствах, а більш ефективне використання ресурсів є розумним рішенням цієї проблеми “.

У рамках проекту RERAM Кластер ДОМВ та НЛТУ України виступили з ініціативою створити Раду лісового сектору — дорадчого органу при Львівський обласній державній адміністрації, про що повідомив Ростислав Замлинський – перший заступник голови ЛОДА. Створена Рада лісового сектору має стати майданчиком для визначення способів найбільш ефективного використання лісових ресурсів у Львівській області — підвищення доданої вартості, що створюється з куба заготовленої деревини. Рада має на меті об’єднати представників усіх підгалузей лісового сектору, які представлені у Львівській області: лісозаготівлі, деревообробки, меблевої промисловості, біоенергетики та целюлозно-паперової промисловості.

Питання рубок та експорту необробленої деревини набули широкого розголосу. Як населення, так і підприємці воліють мати продукцію, виготовлену в Україні з української деревини. Окрім того, із зростанням кількості твердопаливних котлів постає питання чи не спалюємо ми деревину, з якої можна було б виготовляти деревні плити (ДСП, фанеру тощо). Але в області немає майданчика, на якому можна обговорювати підходи для вирішення цих питань. Ми не знаємо напевно скільки ми заготовлюємо, що ми експортуємо та наскільки глибоко ми переробляємо власну деревину.

Також наразі невідомо, як саме найкраще стимулювати виготовлення кінцевої продукції з деревини – стимулювати взаємодію деревообробних компаній та дизайнерів, допомагати фінансово із заміною старого обладнання та вишколами персоналу чи залучати інвесторів до області або ж допомагати підприємствам з експортом тощо. Рада лісового сектору стане майданчиком для обговорення цих питань.

До складу Ради входять представники найбільших підприємств і представники середніх виробничих підприємств, очільники управлінь лісовими ресурсами, представники асоціацій та громадських рад. Також до Ради входять керівники департаменту економіки обладміністрації та НЛТУ (з повним списком складу Ради лісового сектору можна ознайомитись у розпорядженні).

Ідея створення Ради лісового сектору народилась під час європейського проекту RERAM, партнерами якого був Кластер ДОМВ та НЛТУ. Партнери напрацювали концепції та безпосередньо положення Ради, що лягло в основу редакції ЛОДА. Впродовж наступного місяця має відбутись перше засідання Ради лісового сектору Львівської області. У випадку питань щодо Ради лісового сектору звертайтесь до Володимира Поповича, Координатора Кластеру ДОМВ ( +38 067 370 78 56 або vp@ppv.net.ua).

]]> http://domv.lviv.ua/regional-forestry-council/feed 0 http://domv.lviv.ua/study-tour-austria-reram http://domv.lviv.ua/study-tour-austria-reram#comments Fri, 22 Apr 2016 08:10:19 +0000 volodymyrpopovych http://domv.lviv.ua/?p=2192 14-18 березня 2016 року відбулась поїздка представників українських деревообробних підприємств до Австрії, організована ГО ФОРЗА у партнерстві з Кластером Деревини Штирії в рамках проекту RERAM. Метою поїздки було ознайомлення з організацією деревообробних та меблевих виробництв в цілому, з особливим акцентом на ефективність використання сировинних й енергетичних ресурсів.

Учасники української делегації – власники та керівники підприємств:

• Меблева фабрика «Меблі стиль»
• Меблева фабрика «Геліка»
• ТОВ «Кроквуд»
• ТОВ «Євростандард»
• Ужгородський консалтинговий центр
• ТОВ «Агродерев»
• ТОВ «Інтервудкоммерц»
• Фабрика Вудверк
• ТОВ «Бук-Холдінг»

День 1.
Візит на фабрику вікон Katzbeck запам’ятався учасникам не тільки тому, що це було перше з дев’яти підприємств, які відвідали учасники, але й безкомпромісною якістю вікон (дерево та дерево+алюміній), власним підрозділом підготовки кадрів та своїм «зеленим баченням»: на стрісі головного  офісу підприємства  1800 кв.м. фотоелементів, для співробітників організовано прокат електромобілів та електровелосипедів.

Зважаючи на побачене, можна сказати, що успіх фірми тримається на таких стовпах:

• Першокласні технології та якість найвищого рівня
• Надійність, чітке дотримання строків, індивідуальний супровід клієнтів
• Підтримка командного духу співробітників

У м. Гуссінг учасникам показали виняткову будівлю з деревини – навчальні класи сільськогосподарського коледжу та супутні приміщення (коровник, свинарник), зроблені з клеєної деревини. Над окремими приміщеннями – зелені дахи, на противагу великій кількості забудованої території. Те, що з дерева будують не тільки житлові, а й господарські, побутові й комерційні приміщення – стало новинкою (в Австрії 15% будівель з деревини), тому цікаво було ретельно оглянути будівлі. Підхід директора коледжу до будівництва був простий, і, водночас, дуже мудрий: навколо достатньо місцевого ресурсу – деревини, яку можна  і потрібно використати для будівництва. Будівля відповідає сучасним стандартам енергоефективності, усі приміщення доступні для людей з обмеженими можливостями. Нова будівля коледжу в 2016 році отримала спеціальну відзнаку за будівництво з дерева.
Наступне підприємство Abalon Hardwood GmbH вразило своїми обсягами – на цьому лісопильному заводі в майже повністю автоматичному режимі переробляється до 100 000 м.куб. бука/рік. Серед своїх переваг завод відзначає наступні: пиломатеріал як кінцева продукція – це обрізний сухий пиломатеріал, з однаковим відсотком вологості. Сортування продукції здійснюється після пропарювання та сушіння і здійснюється за американською системою сортів (SUPERIOR, CABINET, CUSTOM-SHOP, COMMON-SHOP). Це означає, що споживач купує повністю передбачуваний пиломатеріал: незалежно від дати придбання пиломатеріалу,  споживач  завжди отримує уніфікований матеріал з точки зору вологості, сорту, пакування, кольору пропарювання. Здавалося б, що такі переваги продукції для споживача з нашої точки зору можуть виглядати очевидними, але для покупця створюється маркетинговий ефект особливої вигоди, що вигідно вирізняє підприємство від інших схожих виробництв.

День 2.
Prödl Carpentry вражає своєю організацією виробництва. Тут створюються меблі за індивідуальним замовленням і це одразу відчувається в атмосфері на підприємстві – тут менше автоматизованих операцій, більше творчої та ручної праці. Дизайн-бюро – основний стрижень підприємства. «Простота. Чистота. Якість. Це моя філософія», – каже керуючий компанією Йозеф Прьодл.
Цікаво, що це підприємство входить до мережі підприємств індустріального туризму. По ходу екскурсії, на спеціальних стендах розміщені головні підходи власників до виробництва. До прикладу:  Немає жодних компромісів, коли йдеться про точність та якість; Ми діємо відповідно до плану – до останньої деталі. Йозеф Прьодл зазначив, що Prödl – це більше, ніж просто меблі, це стиль оселі. Саме так вони і позиціонуються, і сприймаються споживачем.
Ще одне лісопильне виробництво, яке відвідала група, EHP European Hardwood Production має обсяги переробки буку, дубу, інших твердолистяних порід прибл. 45000 м.куб. на рік, причому 80% експортується. Частину сировини підприємство закуповує від навколишніх країн (Хорватія, Угорщина). Саме питанням закупівлі продукції від українських підприємств і був присвячений круглий стіл, організований Кластером Деревини Штирії та власником EHP European Hardwood Production, головою  Асоціації лісопильних підприємств Австрії, паном Польцем. На круглому столі учасники отримали можливість обговорити ринки, пропозиції та попит на деревину у різних частинах світу, а також питання можливої співпраці між підприємствами.

День 3.
Підприємство Kulmer будує дерев’яні будівлі, максимум шість поверхів, житлового та нежитлового призначення (наприклад, офіс метро у Відні, станція гірськолижного підйомника). Тут учасники змогли побачити виробництво легких будівельних конструкцій з клеєної деревини (ялина) та спеціальних запатентованих елементів під назвою Kielsteg: це легкі і міцні дерев’яні будівельні елементи  для створення дахів і структурних поверхів з великими прольотами від 5 до 27 м. Елементи Kielsteg складаються зі смуг деревини зверху і знизу, які пов’язані зигзагами фанери або OSB. Ці елементи дозволяють створювати консольні елементи  даху та використовувати внутрішні порожнини для  прокладки проводів і труб, забезпечуючи при цьому естетичний вигляд дерев’яної балки в інтер’єрі. Ще однією перевагою елементів є те, при встановлені у прольотах більше 5 метрів можна зекономити на несучому каркасі та вітровій фіксації, оскільки саме починаючи з цих довжин використання традиційних дерев’яних клеєних елементів стає економічно невигідним.
Виробництво елементів Kielsteg забезпечується двома спеціальними машинами: складальний верстат Minda виробляє елементи Kielsteg товщиною 228-800 мм і довжиною 17.5-35.0 м.  Друга машина – це стругальний верстат, який спеціально призначений для обробки широкого діапазону розмірів елементів Kielsteg. Машина стругає елементи за розміром в один прохід.
Дискусія учасників, вражених масштабами дерев’яних конструкцій, оскільки таких в Україні ще не зустрічали, точилася навколо можливості застосування побачених технологій в Україні. Зійшлися на думці, що, безумовно, будівництво дерев’яних багатоповерхових будівель чи підприємств, це ще, на жаль, не тренд в Україні, однак невдовзі має ним стати, і це вдала ніша для того, хто це відчує і започаткує.
Weitzer Parkett Flooring – виробник паркету в елітному сегменті, свій продукт вони називають «інтелігентним». Вся продукція відрізняється спеціальною технологією пропарювання, лазерним сортуванням ламелей, абсолютно чіткою геометрією.  З чотирьох сторін дошка захищена від вологи воском, а сам паркет покривається до 7-ми шарами лаку, що практично виключає подряпини або псування хімікатами. Серед видів паркету цієї компанії – паркет, легкий у догляді, «лікувальний паркет» та «тихий паркет». Компанія позиціонує себе як сімейне підприємство з відповідальним ставленням до навколишнього середовища (виробництво має бути розміщене в регіоні, а не там, де це дешевше, не використовується деревина з тропічних лісів) та до працівників.  Weitzer Parkett – це підприємство з довгою історією,  де у «руля» зараз 7-ме покоління власників, і керують, здебільшого, жінки.
KAPO – це ще одна компанія з виробництва меблів з акцентом на сучасний дизайн та довговічність продукції. При фарбуванні та лакуванні використовуються виключно водорозчинні фарби, які не містять розчинників та не шкодять навколишньому середовищу. Підприємство працює з 1927 року, і свій успіх бачить у поєднанні традицій з вимогами сучасного споживача. Добре продумана ідея продукту, використання сучасних технологій, високоякісна, часто ручна робота – запорука успіху KAPO.

День 4.
Schloffer furniture.design.development - це підприємство, яке виготовляє комплексні рішення в основному для закладів харчування. Саме це підприємство проектує, виготовляє та обладнує на місці заклади для McDonalds  у всьому світі, в т.ч. і в Україні. Для цього компанія на своєму виробництві в Штирії виготовляє меблі, але також має низку місцевих партнерів в кожній країні для постачання елементів декору або оздоблення, яких ретельно відбирає з огляду на можливість їх поставок точно в строк, адже середній час запуску нового кафе McDonalds  - три тижні. Учасників вразила комп’ютерна програма, в якій можна відслідкувати все замовлення і окремі його деталі від прийняття рішення про виготовлення до відвантаження.
Із відвідування дев’яти підприємств не можна не відзначити наступні спільні риси, на яких тримається ефективність виробництв:

• Сімейні підприємства з багаторічною історією
• Підтримка свого виробника – практично кожна фірма купляє місцеву сировину, а продукція має знак «Виготовлено в Штирії», «Виготовлено в Австрії»
• В багатьох фірмах – ідеальне зберігання матеріалів, складські операції повністю автоматизовані, а ефективність розкрою й використання матеріалу  на паркетному й меблевих виробництвах прагне до 100%: керована комп’ютером машина бере в роботу першочергово обрізки й залишки плити, розміри яких ретельно обліковуються
• Котельні працюють на власних відходах, причому їх рентабельність чітко прораховується: на одній з фірм ми дізнались, що обрізки пиломатеріалів фірма продає, натомість купляє техсировину як паливо для котельні на 30% дешевше, аніж продає обрізки. Далі всю вироблену електроенергію фірма продає у мережу по вигідному зеленому тарифу, а необхідну для своїх потреб кількість закупляє за звичайним нижчим тарифом.
• За виключенням лісопилень, всі фірми працюють за індивідуальним замовленням. Ніхто не ставить перед собою мету отримати довгостроковий контракт на великі обсяги, адже всі розуміють, що у сьогоднішньому світі гнучкість та індивідуальні рішення вирішують все.

Відгуки учасників поїздки:

• Юрій Грига, ТОВ «Кроквуд»: мене вразило, що на фірмі Katzbeck повністю задокументовано 113 виробничих процесів, і всі вони в постійному процесі оптимізації. Надзвичайна організація виробництва незалежно від  його автоматизації!
• Андрій Крищук, ТОВ «Євростандарт»: фірми є клієнтозорієнтованими, вони говорять мовою клієнта.
• Ігор Хомик, «Агродерев»:  ми часто бачили зволоження цехів, це впливає на якість деревини, я взяв собі це на замітку. Де станок не працює, аспірація закривається, – як наслідок, економія електроенергії.
• Анатолій Шаманський, меблева фабрика «Геліка»:  ми бачили серійні виробництва з високим ритмом роботи та підприємства з розміреним ритмом, де є місце для творчості, але у кожного з них є що запозичити.
• Володимир Турчин, ТОВ «Меблі-стиль»:  по поверненні додому буду визначатись, чи мені орієнтуватись на індивідуальне, чи на серійне виробництво.
• Ярослав Рокосовик, ТОВ «Інтервудкоммерц»:  нам потрібно дбати про майбутні покоління, беручи до уваги досвід австрійський підприємств.
• Артем Пономаренко, Woodwerk: Австрія – гарна країна, і її зовнішня краса – це результат взаємної поваги всіх, хто тут мешкає. Меблеві фірми – це еталон, до якого прагнемо, це візуалізація того, про що мріємо.

Учасники поїздки щиро вдячні представникам Кластеру Деревини Штирії пану Роланду Обервіммеру та пані Евелін Шмідт за добре продуману програму та відмінну організацію поїздки.

Фотографії

Довідка: навчальна поїздка відбулася в ході міжнародного проекту RERAM: Посилення зв’язку між наукою та інноваціями у сфері ефективності використання ресурсів та сировини, який об’єднує 12 партнерських установ з країн ЄС (Німеччина, Бельгія, Австрія, Польща) та ЄПС (Україна, Молдова, Грузія) та виконується  в рамках 7-ї Рамкової Програми за фінансової підтримки Європейської Комісії.

*За матеріалами Агенства сприяння сталому розвитку Карпатського регіону “ФОРЗА”.

Просвітницький напрям проекту розпочали із розмов з молоддю – студентами профільних вишів спілкувалися про проблему та разом шукати шляхи її вирішення. Протягом лютого–березня координатори проекту – Кластеру деревообробки та меблевого виробництва презентували мету та цілі проекту, піднімали гострі питання щодо проблеми “лівого лісу” в області. Найважливішим питанням став механізм громадського контролю, який би дозволяв громадськості здійснювати перевірку легальності лісозаготівель у власних регіонах. Низку інструментів буде описано в посібнику громадського контролю, яку розробляють партнери проекту WWF – Всесвітній фонд природи в Україні та Національний лісотехнічний університет України у співпраці з юристами та громадськими активістами. Апробація інструментів відбудеться на тренінгах для волонтерів проекту та виїздах на перевірки лісосік трьох пілотних територій: Стрийського, Сколівського та Львівського лісгоспів.

Громадськість має право брати участь у розробці планів, програм, пов’язаних з охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів, отриманням вільного доступу до інформації про стан лісів та ведення господарства в них, а також вносити пропозиції щодо законодавчого регулювання ведення лісового господарства в країні. Нелегальна заготівля деревини завдає величезних збитків державі та місцевому населенню. Боротьба із незаконними рубками починається з дій, тому закликаємо усіх охочих також стати волонтерами проекту, заповнивши заявку тут http://goo.gl/forms/2aM81raLA8.

Інформація про проект: Метою проекту «Зменшення рівня корупції у лісовому секторі Львівської області», що здійснюється Асоціацією «Кластер Деревообробки та Меблевого Виробництва» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» є залучення громадськості до процесу виявлення незаконних лісозаготівель та вдосконалення механізму реакції на корупційні прояви.